Блог вчителя української мови і літератури Алли Маліновської: Досвід роботи

Опис досвіду

вчительки української мови та літератури

Полонської гімназії
Маліновської Алли Альфредівни

Формування мовленнєвої культури учнів

на уроках української мови та літератури

Анотація

Мовлення людини тоді можна буде назвати якісним і культурним, коли дібрані мовні засоби будуть відповідати меті й ситуації спілкування, коли мовець буде говорити і писати правильно. У викладанні української мови та літератури Маліновська Алла Альфредівна використовує різні типи уроків. Це уроки вивчення нового матеріалу, уроки формування вмінь і навичок, уроки застосування вмінь і навичок, уроки узагальнення й систематизації, уроки перевірки, оцінки й корекції знань, умінь і навичок, комбіновані уроки. Щоб реалізувати проблему, над якою вона працює , необхідно використовувати також різні інноваційні форми проведення уроків. Вчитель дотримується тієї думки, що важливо процес навчання рідної мови і літератури пов'язувати з фантазією, грою, самобутньою творчістю дитини. Над усіма методами, прийомами, засобами вона ставить слово.

Алла Альфредівна будує свої уроки так, щоб учні постійно відчували на них магічну силу слова, щоб збагнули необхідність опанування всіх таємниць рідної мови і по-справжньому захопилися мистецтвом слова.

Життя вимагає від учителя застосування таких методів навчання, які б забезпечували активну участь учнів у навчальному процесі як рівноправних його суб'єктів. Цьому сприяє використання багатьох інтерактивних методів, які вчитель використовує на уроках, зокрема: «Асоціативний кущ», «Гронування», «Теза-антитеза», «Вірю - не вірю», «Мікрофон», «Дистанційний диктант», «Пароль», «Акваріум», «Займи позицію», «Плекаймо мову!», картки – завдання «Правильно-неправильно», «Відредагуй», «Відшукай помилку» тощо. Такі завдання допомагають учням уникнути русизмів, роблять їхнє мовлення правильним, грамотним, яскравим і красивим.

Для вироблення відповідних навичок і формування вмінь якісного мовлення вчитель пропонує учням різні завдання як для індивідуальної роботи, роботи в парах, так і для колективної співпраці на уроках рідної мови.

Тема досвіду. Формування мовленнєвої культури учнів на уроках української мови і літератури .

Актуальність і перспективність досвіду. Дар мовлення дарований людині природою. І кожна людина обирає шлях розвитку цього неоціненного дарунка: говорить красиво, правильно чи паплюжить мову, витворює слова – покручі, переймає запозичення, не вивчивши рідного. А саме мовлення є першою ознакою рівня загальної культури людини.

Теоретичне значення досвіду. Завдання Алли Альфредівни як вчителя-словесника - донести до дітей слово в таких барвах, тонах і відтінках, щоб воно спонукало дитячу душу до праці, благородних вчинків. Адже найголовніше дійство уроку, ліплення дитячої душі, відбувається за допомогою саме слова, що є, як говорив В.Сухомлинський, «вершиною всього людського».

Вчитель будує свої уроки так, щоб учні постійно відчували на них магічну силу слова, щоб збагнули необхідність опанування всіх таємниць рідної мови і по-справжньому захопилися мистецтвом слова. На уроках рідної мови вчитель прагне виховувати в учнів повагу до рідної мови, цим самим навчає шанувати себе, виявляти повагу до народу, його історії, культури. Основна мета її уроків - формування духовної і моральної української людини, людини, яка любитиме рідну мову, культуру, буде патріотом, закоханим у рідний народ, свій край, свою державу.

Алла Альфредівна вважає своїм завданням закохати учнів у поетичне слово, у книгу та народну творчість, навчити школярів розрізняти добро і зло у житті на основі спостережень за літературними персонажами. Використовує на своїх уроках елементи народознавства, народної педагогіки, історії, українознавства, за допомогою яких можна виховувати людей, які мислили б пo-державному, людей, які люблять рідну землю.

Досвід роботи вчителя

Кожне слово рідної мови має своє обличчя, як у квітки; у нього свій неповторний аромат і відтінок барви, – а цих відтінків кожна барва має тисячі.Дар мовлення дарований людині природою. І кожна людина обирає шлях розвитку цього неоціненного дарунка: говорить красиво, правильно чи паплюжить мову, витворює слова – покручі, яких не знайдеш у жодному словнику, переймає запозичення, не вивчивши рідного. А саме мовлення – усне й писемне – є першою ознакою рівня загальної культури людини як представника цивілізованого соціуму.Мовлення людини тоді можна буде назвати якісним і культурним, коли дібрані мовні засоби будуть відповідати меті й ситуації спілкування, коли мовець буде говорити і писати правильно.

Мовна культура – це, як наголошував В. Сухомлинський, «живодайний корінь культури розумової, усього розумового виховання». Глибоко помиляється той, хто вважає, що високий рівень мовної культури необхідний лише письменникам, журналістам, учителям-словесникам. Крім практичного значення, висококультурне мовлення має ще й естетичну цінність – адже говорити недосконалою мовою, за висловом К. Станіславського, – все одно, що «грати на розстроєному інструменті».То ж Алла Альфредівна намагається , щоб кожен учень опанував високу культуру мовлення, знання мовних норм, тоді його мовлення завжди буде надійною допомогою громадському житті, у творчій діяльності (Фотогалерея. Додаток 1). Культура мовлення має велике національне і соціальне значення: вона забезпечує високий рівень мовного спілкування, ефективне здійснення всіх функцій мови, ушляхетнює стосунки між людьми, сприяє підвищенню загальної культури особистості та суспільства в цілому. Мовленнєва майстерність людини пов’язана із природженим даром слова, яким володіє далеко не кожний; це набуте з часом уміння до ладу, чітко говорити і писати, добираючи з багатьох варіантів висловлення думки чи передачі почуття найбільш точний і стилістично доречний. Не задовольнятися першим-ліпшим словом, що трапиться, а прагнути до вдосконалення свого мовлення.Майстерне усне мовлення передбачає, крім, звичайно, відповідної інтонації, міміки і жестів, добре поставлений наголос, чітку дикцію, а також паузи, які часом красномовніші слів.Негативно позначається на мовленні вживання діалектизмів, просторіччя, кальок, запозичень з іноземних мов, канцеляризму, мовних штампів тощо.Поняття рідної мови виступає поряд із поняттям рідного дому, батьківської хати, материнського тепла, Вітчизни-України. Завдання Алли Альфредівни як вчителя-словесника - донести до дітей слово в таких барвах, тонах і відтінках, щоб воно спонукало дитячу душу до праці, благородних вчинків. Адже найголовніше дійство уроку - ліплення дитячої душі - відбувається за допомогою саме слова, що є, як говорив В.Сухомлинський, «вершиною всього людського» ( Фотогалерея. Додаток 7).У викладанні української мови та літератури вчитель використовує різні типи уроків. Це й уроки вивчення нового матеріалу, уроки формування вмінь і навичок, уроки застосування вмінь і навичок, уроки узагальнення й систематизації, уроки перевірки, оцінки й корекції знань, умінь і навичок, комбіновані уроки. Щоб реалізувати проблему, над якою вона працює, необхідно використовувати також різні інноваційні форми проведення уроків. Вчитель дотримується тієї думки, що важливо процес навчання рідної мови і літератури пов'язувати з фантазією, грою, самобутньою творчістю дитини. Над усіма методами, прийомами, засобами Алла Альфредівна ставить слово — цілюще, як материнське молоко, безсмертне, як материнство.Вічні Кобзареві істини: Ну що б, здавалося, слова...Слова та голос - більш нічого.А серце б'ється - ожива,Як їх почує!... Вчитель будує свої уроки так, щоб учні постійно відчували на них магічну силу слова, щоб збагнули необхідність опанування всіх таємниць рідної мови і по-справжньому захопилися мистецтвом слова.

На уроках рідної мови вона прагне виховувати в учнів повагу до рідної мови, цим самим навчає шанувати себе, виявляти повагу до народу, його історії, культури. Це дисциплінує мислення, волю, тренує пам'ять. Життя вимагає від учителя застосування таких методів навчання, які б забезпечували активну участь учнів у навчальному процесі як рівноправних його суб'єктів. Цьому сприяє використання багатьох інтерактивних методів, які вчитель використовує на уроках, зокрема, «Асоціативний кущ», «Гронування», «Теза-антитеза», «Вірю - не вірю», «Мікрофон», «Дистанційний диктант», «Пароль», «Акваріум», «Займи позицію», «Плекаймо мову!», картки – завдання «Правильно-неправильно», «Відредагуй», «Відшукай помилку» тощо. Такі завдання допомагають учням уникнути русизмів, роблять їхнє мовлення правильним, грамотним, яскравим і красивим. Для вироблення відповідних навичок і формування вмінь якісного мовлення вчитель пропонує різні завдання як для індивідуальної роботи, роботи в парах, так і для колективної співпраці на уроках рідної мови.

У своїй практичній роботі Алла Альфредівна використовує нестандартні уроки, серед яких вона особливо виділяє уроки – конкурси, уроки – дослідження, уроки –диспути, уроки - екскурсії тощо (Фото галерея. Додаток 6). Під час проведення таких уроків вчитель намагається дотримуватися методики їх проведення. Їй імпонують у цьому плані дослідження В.Федоренко, О.Глазової, О.Слоньовської. Такі уроки спонукають учнів до мислення, роздумів; розвивають увагу, пам'ять, викликають бажання розмовляти гарно і правильно.

Висока культура мовлення немислима без дотримання так званого мовленнєвого етикету, що полягає у вмінні уважно, з цікавістю слухати співрозмовників, нікого не перебиваючи, тактовно включатися в розмову, докладно і зрозуміло висловлюватися, говорити толерантно, з повагою, використовуючи, наприклад, такі слова: дякую, спасибі, перепрошую, даруйте мені, прошу, будь ласка, почувайтесь як удома, шановний Андрію Васильовичу, пане (-і), з приїздом, зичу здоров’я, на добраніч, на все добре, до зустрічі, щасливої дороги тощо.

Вчитель прагне, щоб в активному словнику кожного учня з’явилися такі слова, як берегиня, варто, водограй, доробок, книгозбірня, передплата, майдан, сукня, часопис, чемний, крилатий, ошатний, спесивий, цнотливий, відписати (відповісти комусь листовно, заповісти щось), започаткувати, зголоситися, надихати, нездужати, ображатися, побратися, повсякчас, сливе (майже), либонь, попри, аби (щоб).Настав час, якщо можна так сказати, «українізації української мови», а значить, і мовлення: насичення їх власне українською лексикою та фразеологією, властивими гарній мові і такому ж мовленню граматичними формами та синтаксичними конструкціями. Невичерпні поклади багатющого мовного матеріалу вчитель знаходить, крім фольклору, в творах Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Лесі Українки, Івана Коцюбинського, Панаса Мирного, Павла Тичини, Михайла Стельмаха, Максима Рильського, Олександра Гончара, кращих сучасних майстрів художнього слова – Ліни Костенко, Володимира Стуса та інших.Основна мета уроків рідної мови і літератури - це формування духовної і моральної української людини. Людина, яка любитиме рідну мову, культуру, буде патріотом, закоханим у рідний народ, свій край, свою державу.Алла Альфредівна вважає своїм завданням закохати учнів у поетичне слово, у книгу та народну творчість, навчити школярів розрізняти добро і зло у житті на основі спостережень за літературними персонажами. Використовує на уроках рідної мови і літератури елементи народознавства, народної педагогіки, історії, українознавства, бо це є одним із найдавніших засобів, за допомогою яких можна виховувати людей, які мислили б пo-державному, людей, які люблять рідну землю і поважають всіх людей і самих себе.

Як керівник шкільного гуртка «Роксолана» вчитель намагається розвивати потенціал кожної дитини. Засобами художнього слова прагне допомогти учням у розкритті їх інтелектуальних та творчих здібностей, особистісних інтересів і потреб, формує внутрішню культуру особистості (доброту, взаєморозуміння, милосердя, терпимість до людей), культуру спілкування ( Фотогалерея. Додатки 3,4,5 ,9). Технологія діяльності вчителя базується на свободі творчості, альтернативності мислення. Це дозволяє Аллі Альфредівні поглянути на сучасні освітянські проблеми ширше, розв'язуючи їх через власний досвід, особисту творчість. Самореалізуючи особистісний потенціал, вона надає учням можливості для самовираження через:

забезпечення базових компетенцій та компетентностей, озброєння знаннями, уміннями, навичками;

залучення учнів до колективної діяльності на уроках та позаурочний час;

індивідуальна робота з обдарованими учнями;

залучення учнів до участі в конкурсах, олімпіадах, виставках;

залучення учнів до науково-дослідної роботи (Фотогалерея. Додаток 2)

Як вчитель-словесник будує свою роботу так, щоб учні, закінчивши школу стали конкурентно спроможними, щоб уміли адаптуватися в соціумі, самостійно та творчо мислили і працювали, уміли налагодити контакт із оточуючими людьми. Під час викладання мови та літератури особливу увагу звертає вчитель на практичне використання знань у житті дитини. Обговорюються поступки героїв літературних творів з позицій людяності, гуманізму, високої духовності та моралі.

Оволодіння мовою має стати однією з головних тем у житті кожного учня. Ця мета повинна стояти на першому місці для кожного. Від неї залежить продуктивність та ефективність роботи. Тому Алла Альфредівна ставитися до цього завдання відповідально. Якісне мовлення – це духовне обличчя людини, це надійна опора у вираженні незалежності думки, розвитку людських почуттів, вихованні діяльного, справжнього патріота.

Характеристика

вчителя української мови та літератури

Полонської гімназії

Хмельницької області

Маліновської Алли Альфредівни

1964 року народження,

стаж педагогічної роботи

32 роки, вища освіта

Маліновська Алла Альфредівна працює в даній школі з 1981 року.

За час роботи в школі зарекомендувала себе здібним, творчим, дисциплінованим педагогом.

Має високу науково-теоретичну підготовку, досконало володіє методикою викладання української мови та літератури, досконало знає свій предмет.

За міжатестаційний період значно зросла майстерність вчительки. Вона творчо працює над розвитком усного і писемного мовлення учнів, особливу увагу приділяє питанням виховання у них працелюбності, самостійності, відповідального ставлення до навчання. Її учні мають глибокі і міцні знання, добрі практичні вміння й навички.

Уроки вчительки вирізняються науковістю, зв’язком процесу навчання і виховання з практичним життям, особливим емоційним забарвленням. Вчителька вміло розвиває комунікативну компетентність учнів. На уроках панує дух співробітництва, взаємодопомоги, взаємоповаги.

Учителька плідно працює над втіленням в практику своєї роботи активних форм навчання: віртуальні подорожі, диспути, ділові ігри, інтегровані уроки, уроки духовності. Вміло використовує ефективні методи і прийоми, які забезпечують високу якість навчання учнів. Успішно поєднує індивідуальні, групові та парні форми роботи, широко впроваджує інтерактивні методи навчання, що значно активізують пізнавальну діяльність учнів, забезпечують розвиток їх творчих здібностей.

Значну увагу Алла Альфредівна приділяє роботі щодо формування стилістичної грамотності учнів, розвитку мовленнєвих компетенцій. Вчитель прагне, щоб мовні скарби народу стали надбанням її вихованців.

Кожен урок учительки стає для учнів святом душі, уроком громадянства, уроком формування власного творчого “я”. Розмову із школярами веде пристрасно і динамічно, літературний текст обов’язково пов’язує з проблемами сьогодення. Алла Альфредівна творчо працює над розвитком усної і писемної мови учнів, над підвищенням грамотності письма, особливу увагу приділяє питанням виховання у них працелюбності, самостійності, відповідального ставлення до навчання. Її учні мають глибокі і міцні знання, добрі практичні вміння й навички.

Маліновська А. А. виховує в учнів любов до літератури як до мистецтва слова, доносить до серця і розуму учнів такі твори, які сприяють відродженню національних традицій, звичаїв, обрядів, усвідомленню українського народного характеру, його менталітету.

Маліновська А.А. - активний член районного методичного об’єднання вчителів української мови та літератури, керівник кафедри вчителів суспільно-гуманітарного циклу, керівник драматичного гуртка “Роксолана”.

Працюючи класним керівником, зарекомендувала себе умілим організатором учнівського колективу. Багато працює над прищепленням своїм учням високих моральних рис людини. Її вихованці старанні в навчанні, активні в громадському житті, трудолюбиві, ініціативні.

Чуйна, доброзичлива, сумлінна, вимоглива. Користується авторитетом серед працівників школи, учнів, батьків.

Висновки та пропозиції:

Відповідає посаді, яку займає.

Відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії

“спеціаліст вищої категорії” та званню „вчитель -методист”

З характеристикою ознайомлена _____________________

Дата _____________________

Особова картка